EnglishFrenchGermanItalianPortugueseRussianSpanish
ДивенСвіт

Папа Франциск І

Дорогі брати й сестри, благодатного вам Різдва!

Сьогодні Церква знову переживає подив Пречистої Діви Марії, святого Йосифа і вифлеємських пастухів, який вони пережили, споглядаючи новонароджене Дитя, що лежить у яслах: Ісуса Спасителя.

В цей день, сповнений світлом, знову звучить пророча звістка: «Бо хлоп'ятко нам народилося, сина нам дано; влада на плечах у нього; і дадуть йому ім'я: Чудесний порадник, сильний Бог, Отець довічний, Князь миру» (Іс 9,5).

Влада цього Дитяти, Сина Божого і Марії, – це не влада цього світу, що ґрунтується на силі й багатстві; це панування любові. Це влада, що створила небо й землю, яка дає життя кожному створінню: мінералам, рослинам, тваринам; це сила, яка притягає чоловіка та жінку та вчиняє їх одним тілом, одним існуванням; це влада, що відроджує життя, прощає провини, примирює ворогів, перетворює зло в добро. Це Божа влада. Ця влада любові спонукала Ісуса скинути із Себе Свою славу і стати людиною; вона ж приведе Його до смерті на хресті та воскресіння з мертвих. Це влада служіння, що встановлює у світі Боже царство, царство справедливості та миру.

Тому Христове Різдво супроводжується співом ангелів, які звіщають: «Слава на висотах Богу й на землі мир людям його вподобання» (Лк 2,14).

Сьогодні ця благовість розходиться по всій землі, бажаючи досягти усіх народів, особливо тих, які поранені війнами та гострими збройними конфліктами, і тих, що найсильніше відчувають прагнення миру.

Мир чоловікам та жінкам пошматованої Сирії, де пролито надто багато крові. Насамперед, в Алеппо, що останніми тижнями стало ареною найжорстокіших боїв, якнайневідкладніше необхідно, дотримуючись гуманітарного права, забезпечити надання допомоги й підтримки вичерпаному цивільному населенню, яке досі перебуває в безнадійному становищі, в стані великого страждання і нужди. Прийшов час, аби зброя замовкла назавжди, а міжнародна спільнота почала активно докладати зусилля, щоби знайти вирішення кризи шляхом переговорів і відновити громадянське співжиття в країні.

Мир чоловікам і жінкам улюбленої Святої Землі, обраної та особливо вподобаної Богом. Нехай же ізраїльтяни й палестинці віднайдуть відвагу та рішучість написати нову сторінку історії, в якій ненависть і помста поступляться місцем бажанню спільно будувати майбутнє взаєморозуміння і гармонії. Нехай же зможуть віднайти єдність і згоду Ірак, Лівія та Ємен, народи яких страждають від війни та жорстоких терактів.

Мир чоловікам і жінкам у різних регіонах Африки, особливо в Нігерії, де фундаменталістський тероризм використовує навіть дітей, щоб чинити жахіття та сіяти смерть. Мир у Південному Судані й Демократичній Республіці Конго, щоб там були зцілені поділи, а всі люди доброї волі докладали зусилля для того, щоб ступити на шлях розвитку та взаємоподілу, віддачи перевагу культурі діалогу замість логіки протистояння.

Мир чоловікам і жінкам, що досі страждають від наслідків конфлікту в східній Україні, де невідкладним є спільне бажання принести полегшення населенню та виконати взяті на себе зобов’язання.

Молимося за порозуміння для дорогого колумбійського народу, який прагне ступити на новий та сміливий шлях діалогу та примирення. Нехай така ж сміливість надихає дорогу Венесуелу розпочати кроки, необхідні для того, аби покласти край актуальному напруженню та спільно будувати прийдешнє надії для всього населення.

Мир тим, які в різних регіонах зазнають страждань з приводу постійних загроз та тривалої несправедливості. Нехай же М’янма зможе об’єднати зусилля для сприяння мирному співжиттю та з допомогою міжнародної спільноти надати необхідний захист і гуманітарну допомогу тим, які цього дуже й невідкладно потребують. Нехай же Корейський півострів в оновленому дусі співпраці зможе стати свідком подолання напруження, яке він переживає.

Мир тим, хто зазнав поранень або втратив дорогих осіб у жорстоких терактах, які посіяли страх і смерть у серцях багатьох країн і міст.

Мир не на словах, але конкретний та дієвий нашим покинутим і суспільно виключеним братам і сестрам, тим, які страждають від голоду, тим, що є жертвами насильства. Мир біженцям, мігрантам і шукачам притулку і тим, хто сьогодні стає жертвою торгівлі людьми. Мир народам, які страждають від економічних амбіцій небагатьох та ненаситної жадібності ідола-гроша, що веде до рабства. Мир тим, які страждають від суспільної та економічної нужди, тим, які страждають від наслідків землетрусів та інших природних катастроф.

Мир дітям у цей особливий день, в який Бог став дитиною, особливо тим, що позбавлені радощів дитинства задля голоду, війн та егоїзму дорослих.

Мир на землі всім людям доброї волі, які щодня терпеливо й непомітно трудяться в родинах і суспільстві, щоб будувати людяніший і справедливіший світ, підтримувані переконанням в тому, що тільки мир є запорукою благополучнішого майбутнього для всіх.

Дорогі брати й сестри, «хлоп'ятко нам народилося, сина нам дано»: Він – «Князь миру». Приймімо Його!

Джерело: http://uk.radiovaticana.va/news/2016/12/25/різдвяне_послання_urbi_et_orbi_папи_франциска_2016/1281601

У неділю, 27 березня 2016 р., після Святої Меси на площі Святого Петра у Ватикані, Папа Франциск звернувся до Риму та світу з наступним великоднім посланням:

«Хваліте Господа, бо добрий, бо милість його вічна» (Пс 135,1)

Дорогі брати й сестри, благодатної вам Пасхи!

Ісус Христос, втілення Божого милосердя, з любові вмер на хресті і з любові воскрес. Тому сьогодні проголошуємо: Ісус є Господь!

Його воскресіння повністю здійснює пророцтво Псалма: Боже милосердя є вічним, Його любов – назавжди, вона ніколи не вмирає. Ми можемо повністю Йому довіряти, й дякуємо Йому за те, що Він задля нас зійшов аж до глибин безодні.

Перед обличчям духовних і моральних безодень людства, перед обличчям порожнеч, які відкриваються у серцях та викликають ненависть і смерть, лише безмежне милосердя може дати спасіння. Лише Бог Своєю любов’ю може заповнити ці порожнечі, ці провалля, даючи нам змогу не провалитися в них, але й далі разом прямувати до Землі свободи й життя.

Радісне звіщення Пасхи: Ісуса, розп’ятого, нема тут, Він воскрес (пор Мт 28,5-6), дає нам втішаючу впевненість у тому, що безодню смерті подолано, і, разом з цим, вже переможені жалоба, стогони й печаль (пор Одкр 21,4). Господь, Який вистраждав покинення Своїми учнями, тягар несправедливого засуду та сором ганебної смерті, тепер вчиняє нас учасниками Свого безсмертного життя й дарує нам Свій погляд ніжності й співчуття до голодних та спраглих, чужинців та в’язнів, відсунутих за борт суспільного життя, відкинених, немов сміття, жертв визискування та насильства. Світ є сповнений людьми, які страждають тілом і духом, в той час, як щоденні новини переповнені повідомленнями про жорстокі злочини, які нерідко кояться в домашніх стінах, про широкомасштабні збройні конфлікти, які піддають невимовним випробуванням цілі народи.

Нехай же воскреслий Христос вкаже стежки надії дорогій Сирії, країні, яку шматує тривалий конфлікт, з його сумною чередою руйнувань, смертей, зневаги до гуманітарного права та руйнування громадського співжиття. Ввіряємо могутності воскреслого Господа триваючі переговори, щоби добра воля та співпраця всіх змогли зібрати плоди миру й розпочати будівництво братерського суспільства, в якому шанують права та гідність кожного громадянина. Нехай же послання життя, що пролунало з уст Ангела при відваленому гробному камені, переможе закам’янілість сердець та посприяє плідній зустрічі між народами й культурами в інших регіонах Середземномор’я та Близького Сходу, зокрема, в Іраку, Ємені та Лівії.

Нехай же образ нової людини, що сяє в Христовому обличчі, посприяє співжиттю між ізраїльтянами й палестинцями у Святій Землі, як також – терпеливій готовності та щоденному заанґажуванню трудитись на користь закладання підвалин справедливого й тривалого миру шляхом безпосередніх та щирих переговорів. Нехай же Господь життя супроводжує також зусилля, що мають на меті досягти остаточного подолання війни в Україні, надихаючи й підтримуючи також ініціативи гуманітарної допомоги, між якими – звільнення в’язнів.

Господь Ісус, наш Мир (Еф 2,14), Який, воскресаючи, переміг гріх та смерть, нехай під час цього свята Пасхи пробудить у наших серцях почуття близькості до жертв тероризму, сліпої та жорстокої форми насильства, що не перестає проливати невинну кров у різних частинах світу, як це сталось під час нещодавніх терактів у Бельгії, Туреччині, Нігерії, Чаді, Камеруні, Кот-Д’Івуарі та Іраку; нехай приведе до позитивних результатів спонуки надії та перспективи миру в Африці, зокрема, маю на увазі Бурунді, Мозамбік, Демократичну Республіку Конґо та Південний Судан, позначені політичним і соціальним напруженням.

Бог переміг егоїзм та смерть зброєю любові; Його Син Ісус – це двері милосердя, навстіж відчинені для всіх. Нехай же Його пасхальне послання дедалі більше освітлює венесуельський народ у важкій ситуації, яку він переживає, та тих, у чиїх руках лежить доля країни, щоб було можливим трудитись з огляду на спільне добро, шукаючи простору для діалогу й співпраці між усіма. Нехай повсюди докладаються старання на користь культури зустрічі, справедливості та взаємної пошани, адже лише вони можуть гарантувати духовний та матеріальний добробут громадян.

Воскреслий Христос – звіщення життя для всього людства, відлунює крізь століття та заохочує нас не забувати про людей, що вирушили в дорогу, шукаючи кращого майбутнього – дедалі численніші шереги мігрантів та біженців, між якими чимало дітей, – що втікають від війни, від голоду, від бідності та соціальної несправедливості. Ці наші брати й сестри на своєму шляху дуже часто зустрічають смерть або ж відкинення з боку тих, які б могли запропонувати їм прийом і допомогу. Нехай же недалекий Всесвітній Гуманітарній Саміт не забуде поставити у центрі уваги людину з її гідністю та опрацювати політики, здатні захистити і допомогти жертвам конфліктів та інших надзвичайних ситуацій, зокрема, найслабшим і тим, кого переслідують з етнічних чи релігійних причин.

У цей славний день «веселиться земля, огорнена великим сяйвом» (пор Пасхальне звіщення), але вона також знищена та зневажена визискуванням, жадібним до наживи, яке порушує рівновагу природи. Особливо маю на думці терени, заторкнуті кліматичними змінами, які нерідко викликають посуху або сильні повені, наслідком яких є продовольчі кризи в різних частинах планети.

Разом з нашими братами й сестрами, переслідуваними за віру та за їхню вірність Христовому імені, перед обличчям зла, яке, здається, переважає в житті багатьох людей, вслухаймося в утішаюче Господнє слово: «Не бійтеся! Я переміг світ» (Ів 16,33). Сьогодні – світлий день цієї перемоги, тому що Христос переміг смерть та Своїм воскресінням осяяв життя й безсмертя (пор 2 Тим 1,10). «Він перевів нас від рабства до свободи, від смутку до радості, від жалоби до ликування, від темряви до світла, від неволі до відкуплення. Тому взиваймо перед Ним: Алилуя!» (св. Мелітон Сардійський, Пасхальна проповідь).

До всіх, хто в наших суспільствах втратив всяку надію та радість життя, до пригнічених похилих віком осіб, які в самотності відчувають упадок сил, до молоді, якій, здається, немає майбутнього, до всіх ще раз звертаюся словами Воскреслого: «От, нове творю все... Я спраглому дам даром від джерела води життя» (Одкр 21,5-6). Нехай же це підбадьорливе Ісусове послання допоможе кожному з нас зі ще більшою мужністю, з більшою надією, вирушити на прокладання шляхів примирення з Богом та ближніми. Ми дуже цього потребуємо.

«Сьогодні висловлюємо духовну близькість братам і сестрам християнського Сходу, католикам і православним, численні з яких завтра святкуватимуть Господнє Різдво. Висловлюємо їм наші побажання миру й добра», – ці слова Папи Франциска прозвучали середу 6 січня 2015 року на площі Святого Апостола Петра, після молитви «Ангел Господній», запросивши привітати їх гарячими оплесками.

У цей день, коли в Східних Церквах, які дотримуються старого стилю, святкують Навечір’я Різдва,  у Східних Церквах, які дотримуються григоріянського календаря, святкується Богоявління Господа нашого Ісуса Христа, тобто Йорданські свята, Церква латинського обряду відзначає урочистість Богоявління, тобто Явління Дитятка Ісуса трьом царям, тому урочистість називають також празником Трьох Царів.

З цієї нагоди о 10:00 ранку римського часу Папа Франциск очолив у головному храмі католицької Церкви – базиліці Святого Апостола Петра у Ватикані – урочисту Святу Месу, а опівдні з вікна своєї бібліотеки помолився разом з десятками тисяч прочан і римлян, що переповнили площу перед базилікою Святого Петра, Марійську молитву «Ангел Господній», після проказування якої окремо привітав з Христовим Різдвом усіх, хто дотримується юліанського календаря.

Святіший Отець також пригадав, що в цей день відзначається Всесвітній день місіонерського дитинства. Це свято дітей, які своїми молитвами й жертвами допомагають найбільш потребуючим ровесникам і таким чином діти стають місіонерами і свідками братерства і взаємоподілу.

Браття і сестри, благодатного вам Різдва!
Христос народився для нас, ликуймо в день нашого спасіння!

Відчинімо наші серця, щоби прийняти благодать цього дня, яким є Він Сам: Ісус – це світлий «день», який зійшов над небокраєм людства. День милосердя, в якому Бог Отець об’явив людству Свою безмежну ніжність. День світла, який розсіває пітьму страху й тривоги. День миру, в якому стає можливим зустрітися, вести діалог і, насамперед, примиритися. День радості: «великої радості» для найменших та смиренних і для всього люду (пор. Лк 2,10).

В цей день з Діви Марії народився Ісус Спаситель. Вертеп показує нам «знак», даний нам Богом: «дитя, пелюшками повите і покладене у яслах» (Лк 2,12). Як вифлеємські пастухи, також і ми йдемо, щоби побачити цей знак, цю подію, яка щороку поновлюється у Церкві. Різдво – це подія, яка оновлюється у кожній родині, парафії та спільноті, яка приймає Божу любов, втілену в Ісусі Христі. Наслідуючи Марію, Церква показує всім Божий «знак»: Дитя, Яке Вона носила в лоні та привела на світ, але Яке є Сином Всевишнього, тому що «походить від Святого Духа» (Мт 1,20). Він єСпасителем, бо є Божим Агнцем, Який бере на Себе гріхи світу (пор. Ів 1,29). Разом з пастирями, припадімо навколішки перед Агнцем, поклонімося воплоченій Божій доброті, і дозвольмо на те, щоб сльози покаяння наповнили наші очі та обмили наші серця. Всі ми цього потребуємо!

Лише Він, лише Він може нас спасти. Лише Боже милосердя може звільнити людство від численних форм зла, іноді страхітливих, які в ньому породжує егоїзм. Божа благодать може навернути серця та відчинити шляхи виходу із по-людськи безвихідних ситуацій.

Там, де народжується Бог, там народжується надія: Він приносить надію. Де народжується Бог, там народжується мир. А де народжується мир, там вже немає місця для ненависті та війни. І, незважаючи на це, саме там, де прийшов на світ воплочений Божий Син, не припиняється напруження й насильство, а мир залишається даром, який постійно потрібно призивати й будувати. Нехай же ізраїльтяни й палестинці зуміють відновити безпосередній діалог і досягти порозуміння, яке дасть змогу двом народам співжити в гармонії, долаючи конфлікт, який протягом тривалого часу протиставляв їх один одному з важкими наслідками для всього регіону.

Просімо у Господа, щоб порозуміння, досягнене в лоні ООН, змогло якнайшвидше втишити гуркіт зброї у Сирії та виправити важке гуманітарне становище виснаженого населення. Однаково невідкладним є те, щоб таку саму підтримку знайшла угода щодо Лівії, аби були подолані важкі поділи та насильство, що терзають країну. Нехай увага всієї міжнародної спільноти буде однодушно звернена на те, щоб припинити жорстокості, які у згаданих країнах, а також в Іраку, Ємені та Субсахарській Африці досі спричиняють численні жертви, завдаючи великих страждань, не щадячи навіть історичної та культурної спадщини цілих народів. Моя думка лине також до тих, які постраждали від жорстоких терактів, зокрема, нещодавніх кровопролить, що трапилися у небі Єгипту, у Бейруті, Парижі, Бамако й Тунісі.

Нехай же Дитятко Ісус дарує сили й розраду нашим братам і сестрам, переслідуваним задля віри в багатьох частинах світу. Це наші сучасні мученики.

Просимо миру і згоди для дорогих народів Демократичної Республіки Конго, Бурунді та Південного Судану, аби за посередництвом діалогу зміцнювалося спільне заанґажування у будування громадянських суспільств, натхнених щирим духом примирення та взаємопорозуміння.

Нехай Різдво принесе мир також Україні, подасть полегшення тим, які страждають від наслідків конфлікту, та надихне готовність довести до сповнення підписані угоди, щоб відновити згоду в усій країні.

Нехай радість цього дня просвітить зусилля колумбійського народу, щоби він, натхнений надією, і надалі заанґажовано прямував до бажаного миру.

Там, де народжується Бог, родиться надія; а де народжується надія, там люди наново віднаходять свою гідність. Однак, також і сьогодні маси чоловіків та жінок позбавлені своєї людської гідності, і, подібно до Дитяти Ісуса, страждають від холоду, нужди та відкинення з боку людей. Нехай же сьогодні наша близькість досягне найнезахищеніших, насамперед, дітей-солдатів, жінок, що зазнають насильства, жертв торгівлі людьми та незаконного обігу наркотиків.

Нехай не забракне нашого утішення для тих, хто втікає від нужди та війни, надто часто мігруючи в нелюдяних умовах, нерідко ризикуючи життям. Нехай же будуть винагороджені щедрими благословеннями ті особи й держави, які великодушно трудяться над тим, щоби допомагати й приймати численних мігрантів та біженців, допомагаючи їм будувати гідне майбутнє для себе та своїх найдорожчих й інтегруватися в суспільства, які їх приймають.

Нехай же у цей святковий день Господь поверне надію тим, які не мають роботи, а таких є багато, і підтримає зусилля тих, на кому лежить громадська відповідальність в політичній та економічній сфері, щоб вони діяли для досягнення спільного добра та захисту гідності кожного людського життя.

Де народжується Бог, там розквітає милосердя. Воно є найціннішим даром, який нам дає Бог, особливо в цьому ювілейному році, в якому ми покликані відкривати ніжність, яку наш Небесний Отець живить щодо кожного з нас. Нехай особливо в’язням Господь дасть відчути Свою милосердну любов, яка заліковує рани та перемагає зло.

Таким чином, сьогодні всі разом ликуймо в день нашого спасіння. Споглядаймо на вертеп, зосередивши погляд на розпростертих Ісусових обіймах, які показують нам милосердні обійми Бога, прислухаючись до плачу Немовляти, Яке шепоче: «Задля братів моїх і друзів скажу я: “Мир нехай буде в тобі!”(Пс 121 [122], 8)».

© Web-студія "Св. Миколая"